ВІДДІЛ ОСВІТИ ШАРГОРОДСЬКОЇ РАЙОННОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
Джуринська середня
загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів
Використання
методу проектів
на уроках української мови
та літератури
та літератури
Виступ
учителя української мови та літератури
Кашуби Тетяни Степанівни
ДЖУРИН – 2014
Сьогодні, коли з появою новітніх технологій інформаційний
простір значно розширився, коли переважна більшість учнів добре володіє комп’ютером,
дедалі гострішою стає проблема, як же зацікавити наших обізнаних дітей у
навчанні. Безперечно, учні зацікавлені, коли замотивовані і коли самі є
активними учасниками цього процесу.
Багатьом
відома така притча. Звернувся до монаха бідняк: «Дай мені риби! Я голодний”.
Монах мовчки віддав йому вудочку.
Повчальний
зміст зрозумілий: треба давати не стільки їжу, скільки засіб її добування. Цей
висновок стосується цілей та завдань, що стоять перед сучасною освітою в
інформаційному суспільстві. На зміну традиційній системі навчання приходить
особистісно зорієнтоване,
традиційні методи замінюються інноваційними. Вони передбачають зміщення
акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток
учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності.
Одним
із найперспективніших методів навчання вважають метод проектів. Він створює
умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію до навчання, сприяє
розвитку інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду розв’язання проблем
майбутнього самостійного життя, які вони проектують у навчанні.
Результати
досліджень міжнародних організацій засвідчують, що значна частина учнів
вітчизняних шкіл не вміє застосовувати набуті знання в реальному житті. Тому
системне використання в навчально-виховному процесі методу проектів дає змогу
подолати цей бар’єр, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та
застосовувати їх на практиці.
Метод
проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник у 20-ті роки
минулого століття в США (його називали також методом проблем). Даний метод,
запропонований американським педагогом Уільям Херд Кілпатриком. Була спроба запровадити даний метод і в радянську школу,
але його заборонили через побоювання мозаїчного (розпорошеного) сприйняття
знань, а не систематичного, як це дозволяє класно-урочна система. Насправді ж
суть у тому, що проектними методиками намагалися замінити вже набуте досвідом.
Однак лише вміле поєднання в навчальному процесі класичних методів і форм з
новітніми дає ті оптимальні результати, яких ми очікуємо від учнів. І коли
класична класно-урочна система передбачає більш пасивну роль учня як учасника навчального процесу, то метод
проектів як інтерактивна технологія дає учневі можливість самому покроково
розв’язувати
завдання, критично відбирати інформацію, аби, зрештою, на світ з’явився
завершений проект. Відтак,
задіявши кожного учня до постановки проблеми з подальшим її ров’язанням,
саме за допомогою методу проектів
можна досягти помітних результатів.
Таким чином, навчальне проектування – це комплекс
пошукових, дослідницьких, розрахункових, графічних та письмових видів робіт, що
виконуються учнями самостійно (в парах, групах, індивідуально) з метою
практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми. Її
розв’язання передбачає використання різних методів і засобів навчання та
інтегрованих знань з різних галузей науки, техніки, творчості.
Виходячи із домінуючої діяльності, проекти поділяються
на:
- дослідницькі;
- інформаційні;
- творчі;
- ігрові;
- практичні;
- ознайомлювально-орієнтуючі.
- інформаційні;
- творчі;
- ігрові;
- практичні;
- ознайомлювально-орієнтуючі.
Завдання
проекту не тільки в тому, щоб виконати якусь корисну роботу, а й у тому, щоб на
цій роботі розширити свій світогляд, набути теоретичних знань. У основі
проектної технології лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності
учнів, уміння конструювати свої зання, орієнтуватися в інформаційному просторі,
розвивати творчі здібності. Традиційний зв’язок «учитель-учень” змінюється на
«учень-учитель”. Особливого значення набуває залучення школяра до процесу
пошуку. Цінною є співпраця між учнями та вчителем. Важливим є не лише
результат, а й процес досягнення результату.
Під
час роботи над проектом учитель виконує функцію консультанта. Він допомагає
учням у пошуку інформації, координує процес роботи, підтримує. Знаючи добре
свій предмет, він має бути компетентним і в інших галузях науки, розуміти своїх
учнів, враховувати їхні можливості й інтереси, бути комунікабельним,
толерантним, творчим.
Результати
проектної діяльності як творчої співпраці вчителя й учнів
Учитель:
підвищення професійної
майстерності;
зацікавлення учнів
предметом;
посилення інтересу до
навчання;
залучення учнів до
пошуку, дослідження;
відчутність реальних
результатів своєї праці;
задоволення в інтелектуальному
розвитку..
Співпраця:
творча самореалізація;
задоволення потреби
в саморозвитку та самовдосконаленні;
заміна авторитарного
стилю спілкування демократичним.
Учні:
поглиблення знань;
розвиток навичок
мислення високого рівня;
розвиток творчих здібностей;
творче застосування
знань;
свобода вибору;
уміння працювати в
команді;
підготовка до олімпіад,
конкурсів, науково-дослідницької діяльності.
Проект
характеризується такими ознаками:
- розв’язується
певна проблема;
- результати
мають практичну, теоретичну чи пізнавальну значущість для учнів;
- має
місце самостійна діяльність учнів (індивідуальна , парна, групова);
- учні
займаються дослідницькою роботою;
- передбачена
необхідність інтегрувати знання та вміння з різних предметів.
Треба
сказати, що будь-яка робота над темою чи просто групова робота не може
називатися методом проектів. Проектна технологія передбачає певну сукупність
навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему
шляхом самостійних дій учнів із обов’язковим представленням результатів.
Результати виконання проектів мають бути матеріальними, тобто певним чином
оформлені (відеофільм, альбом, комп’ютерна газета, альманах тощо).
Робота
над проектом складається з таких етапів:
- підготовчий
етап (визначення теми, мети проекту, обговорення проблеми, висунення гіпотези);
- планування
(визначення джерел, засобів збирання, методів аналізу інформації, способів
представлення результатів; установлення критеріїв оцінювання результату
процесу);
- дослідження,
спостереження, робота з інформаційними ресурсами, досліди, анкетування;
- аналіз
інформації, підбиття підсумків, формулювання висновків;
- оформлення
звіту (узагальнення та класифікація зібраних матеріалів, виготовлення
ілюстративного матеріалу), підготовка до презентації;
- творчий звіт,
презентація (показ результатів у формі усного звіту, звіту з демонстрацією
матеріалів, письмового звіту (презентація, публікація, веб-сайт, журнал, газета тощо).
Обов’язковим елементом таких уроків є форма представлення. Учням подобається
готувати презентації, публікації. Готуючи такі проекти, діти інтегрують знання
з різних предметів: літератури, історії, географії, музики, малювання, етики.
Ефективно використовують уміння роботи з комп’ютером, реалізують свої
дизайнерські здібності тощо. Наприклад, використання програми Microsoft Power
Point дає змогу створювати яскраві презентації – слайди з різними текстами,
малюнки з анімаційними ефектами. Так проектна діяльність може зацікавити навіть
тих учнів, які не вважають уроки мови вкрай необхідними;
- оцінювання
результатів і процесу дослідження за встановленими критеріями (додаток №1);
- післяпроектні
дії (корекція, використання результатів).
Під час уроків української мови та літератури намагаюся
залучати учнів до створення проектів та їх представлення. При підготовці
проекту з мови орієнтую учнів не на пошукову, а на творчу діяльність. У мовному
проекті можуть міститися правила, визначення з обраної теми, схеми, таблиці, вправи
на повторення, творчі завдання, ребуси, кросворди, акровірші тощо. Одним із
найцікавіших проектів, створених старшокласниками, став проект «Словничок діалектизмів
Вінниччини». В даному проекті представлена лексика говірки села Джурина та
інших населених пунктів нашого району.
Серед літературних проектів, підготовлених і захищених
учнями, найбільш вдалими були такі: «Життєвий і творчий шлях Василя Стуса»,
«Життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка», «Життєвий шлях Івана Франка» та
інші.
В
Україні є напрацювання щодо використання цього методу під час вивчення окремих
предметів, у позакласній та позашкільній роботі. Позакласна робота з української мови та літератури не є
виключенням. Тому дуже часто під час проведення виховних заходів з предмету
практикую використання власних мультимедійних презентацій. Так було створено
ряд проектів на такі теми: «Троянди Шевченківської любові», «Музичні струни
Шевченкової душі», «Рядки, обпалені війною», «Водохреща йде до нас» та інші.
У своїй роботі надаємо перевагу використанню створених
власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедіа – це
сучасна компп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній
комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відображення, графічне
зображення та анімацію. Кожен із компонентів має власні виражальні засоби та
дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу
навчання.
У своїй практиці найчастіше використовую презентації,
створені за допомогою програми Power Point. Компонування матеріалу
програми в цьому випадку слугує своєрідною
формою опорного конспекту. Так було створено ряд презентацій до уроків
української мови та літератури, зокрема на такі теми: «Проблема бездуховності
людини, засліпленої прагненням до
наживи. Проблема влади грошей – наскрізна й «вічна» у світовому мистецтві»,
«Володимир Самійленко. Коротко про митця. Гумор і сатира поета як поштовх до
роздумів про справжній патріотизм, чесність, самовідданість людини», «Світова
велич Тараса Шевченка», «Григорій Сковорода. Життя і творчість філософа,
просвітителя, поета», «Слово про похід Ігорів» - давньоруська пам’ятка, перлина
українського ліро-епосу», «Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами
дієприкметникових зворотів» та інші.
Власний досвід створення та використання презентації у
процесі вивчення української мови та літератури дозволяє визначити фактори, які
впливають на ефективність навчально-виховного процесу:
-
зростання
впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається
зоровими та слуховими рецепторами одночасно;
-
полегшення
розуміння і сприйняття поданого матеріалу
-
запам’ятовування
навчального матеріалу на значний період;
-
збільшення
психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень,
узагальнень;
-
скорочення
часу на розкриття проблеми.
Метод
проектів не повинен витісняти класно-урочну систему, але він є важливим
компонентом освіти і використовується в різних видах навчально-виховної
діяльності.
На завершення свого виступу хочу скористатися словами
О.В.Чабан, яка слушно зауважила: “Отже, й учительське життя, вся педагогічна діяльність
учителя – це також довгостроковий, тривалістю в ціле життя, педагогічний
проект, що, як і кожен життєвий проект, зароджується із мрії, яка
вдосконалюється, деталізується, трансформується, наповнюється дедалі новим
змістом, але в основі своїй залишається незмінною.
Це мрія про те, щоб усі його учні – оті маленькі Оксанки, Миколки, Петрики чи Марічки, коли стануть Оксанами Олександрівнами чи Миколами Івановичами, - згадували про нього, свого учителя, добрим словом і, згадуючи, відчували тепло і світло в серці. А ще – щоб усі його вихованці були щасливими, зуміли знайти в житті свій правильний шлях”.
Це мрія про те, щоб усі його учні – оті маленькі Оксанки, Миколки, Петрики чи Марічки, коли стануть Оксанами Олександрівнами чи Миколами Івановичами, - згадували про нього, свого учителя, добрим словом і, згадуючи, відчували тепло і світло в серці. А ще – щоб усі його вихованці були щасливими, зуміли знайти в житті свій правильний шлях”.
ДОДАТОК №1
Форма для самооцінювання
Прізвище:__________________________________________________________
Колега:
1_________________________________________________________________2_________________________________________________________________3_________________________________________________________________4_________________________________________________________________
1. Запиши, що ти
зробив у проекті:
__________________________________________________________________
2. Що зробив твій
колега:
__________________________________________________________________
3. Дай оцінку роботи
свого колеги за кожними з п’яти пунктів:
- подав ідеї;
- виконав свої
обов’язки;
- дотримався теми;
- вислухав інших;
- допомагав іншим,
коли було потрібно.
4. Виходячи з
особистого внеску в цей проект, оціни за 12-бальною системою.
Себе___________________________
|
Колегу__________________________
|
Література
1.
Варзацька
Л., Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади//
Дивослово. – 2005. - № 2.
2.
Варзацька
Л., Кратасюк Л. Організація проектної діяльності учня // Дивослово. – 2004. - №
11.
3.
Каліманова
О.О. Проектні технології на уроках мови і літератури//Вивчаємо українську мову
та літературу. – 2008. – №28.
4.
Лернер
П. Проектування як основний вид пізнавальної діяльності школярів // Сучасні
шкільні технології Ч.2. – К.: Редакції загально педагогічних газет, 2005.
5.
Пентилюк
М.І., Окуневич Т.Г., Сучасний урок української мови. – Харків: Основа, 2007.
6.
Подмазін.
Технологія особистісно зорієнтованого уроку // Сучасні шкільні технології. Ч.1.
– К: Редакції загально педагогічних газет, 2005.
7.
Пометун
О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід.
Методичний посібник – К., 2002.
8.
Пометун
О. Енциклопедія інтерактивного навчання – К., 2007.
9.
Токань
Г. Методи викладання літератури в їхній особистісній спрямованості на учня //
Дивослово. – 2004. - №2.
10.
Фасоля
А. На порозі особистісно-орієнтованого навчання // Українська мова та
література в школі. – 2004. - №1.
11.
Чабан
О.В. Організація проектної діяльності на уроках мови та літератури// Вивчаємо
українську мову та літературу. – 2009. – №34.
12.
Щербина
Л. Упровадження інтерактивних технологій на уроках літератури // Дивослово. –
2005. - №2.
Комментариев нет:
Отправить комментарий