Позакласний захід "Рядки, обпалені війною"

           Учитель Кашуба Тетяна Степанівна

      Рядки, обпалені війною

      (Хронологія Другої світової війни у поезіях поетів-фронтовиків)

Епіграф : Письменники народжені, щоб втручатися.

                                                                 Г. Белль

ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ:

         Я звертаюсь до вас дорогі земляки-побратими,

         Крізь пожарів злий гук, крізь удари невпинні гармат,

         Щоб велику любов передати рядками малими

         До усіх, що в цей час захищають наш зоряний сад.

Ось такі “ рядки малі ” з’являлися в короткі хвилини перепочинку між боями. А писали їх поети-фронтовики. Вірші допомагали їм вижити й підняти дух таких же юних соратників. Недаремно я розпочала наш виховний захід рядками з вірша Володимира Сосюри  “ Лист до земляків”, тому що тема виховного заходу “ Рядки, обпалені війною”.

Німецький письменник Генріх Белль зазначив: «Письменники народжені, щоб втручатися». Великих зусиль доклали письменники для перемого над ворогом. У важкий для Батьківщини час вони як справжні патріоти одягали військову форму, вступали до лав армії, долучались до всенародної боротьби. Письменники ставали бійцями, командирами, політпрацівниками, працювали в редакційних фронтових газет, армійських та дивізійних газет, писали вірші, оповідання, нариси. Слово вело народ у бій закликами-поезіями, патріотично піднесеними рядками Володимира Сосюри, Максима Рильського, Павла Тичини та багатьох інших письменників.  

(Пісня «Вставай страна огромная»)

ВЕДУЧИЙ 1. Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка  болить досі чи не кожній родині в Україні. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожен клаптик рідної землі до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли.

Стояв гарячий червень 41-го. Наливались бурштином сонця хліба в розлогих полях.

22 червня 1941 року був останній день мирного життя – розпочалася Друга світова війна.

Ніч з 21 на 22 червня 1941 року. Темрява. Туман. Тиша. Але тиша тривожна. Прикордонники сторожко прислухаються. На протилежному березі Бугу гітлерівські війська закінчують останні приготування. Гуркіт. Вибухи. Дим пожеж. На світанку німецькі війська віроломно, без попередження, напали на Радянський Союз.

   (Юрій Левітан оголошує про початок Другої світової війни)

Вірш Олекси Роздольського  “ Все починалося з грому небесного ”.

Все починалося з грому небесного,

Такого жорстокого, такого нечесного,

Із ненависного злісного грому,

який на світанку вигнав із дому…

А небо світле закрили чорні хрести !

Господи ! Боже ! якщо ти є, захисти !..

Крізь руки у двір гусенята малі…

І кров на травиці… І кров на землі…

І мама мовчазно-бліді, мов стіна…

І тато поволеньки кажуть : “ Війна…”

                                   

                                      (Пісня «Соловьи»)

ВЕДУЧИЙ 2. Вже 22 червня, в перший день війни, фашистська авіація бомбардувала Київ. Оборона столиці тривала понад 70 днів. Гітлерівці встановили в Києві жорстокий окупаційний режим. Урочище Бабин Яр стало місцем масового знищення військовополонених та мирних жителів, особливо євреїв. У Києві фашисти знищили понад 200 тисяч чоловік, близько 100 тисяч вивезли до Німеччини в концтабори та на примусові роботи.

                                     

                           Микола Бажан. Вірш “ Клятва ”.

В нас клятва єдина : воля єдина,

Єдиний в нас клич і порив :

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

Рабою німецьких катів.

Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна

Розтрощимо впень ворогів.

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

Рабою німецьких катів.

Вкладемо меча в руки вірного сина

Наш край, щоб цей меч пломенів.

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

Рабою німецьких катів.

Чекає на ката ганьба й домовина,

Де б чоботом він не ступив,

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

Рабою німецьких катів.

ВЕДУЧА 3. Щойно прозвучала поезія Миколи Бажана «Клятва». З перших днів війни 36-річний полковник Бажан на фронті активно веде роботу як редактор фронтової газети для партизанів і населення тимчасово окупованих областей України “За Радянську Україну” (1941-1943), пише нариси, тексти численних листівок і відозв, вірші-заклики. Потім військовий кореспондент, редактор газети політуправління Південно-Західного згодом Сталінградського фронтів.

ВЕДУЧИЙ 1.   На світанку 22 червня ворожа авіація скинула на Севастополь перші бомби. 30 жовтня 1941 року ворог вийшов на ближні підступи до міста. Почалася оборона Севастополя. 250 днів і ночей билися з переважаючими силами фашистів моряки і червоноармійці.

У битві за Севастополь ворог втратив до 300 тисяч солдатів і офіцерів.

                                     

Вірш Любомира Дмитренка “ Севастополь ”.

Тут камінь прорістю проріс…

Тут став би пам’ятників ліс,

Коли б у кожнім узголов’ї

На цій землі, политій кров’ю

Поставить пам’ятників тьму,

Хто впав героєм у Криму.

Хто впав героєм в тій добі

На Севастополя каміння,

Життя віддавши в боротьбі,

Яку прославлять покоління.

То був солдат, то був моряк…

Такі лише у нас бувають !

Дні севастопольських атак

У мужнім серці оживають.

ВЕДУЧА 3. На фото: Тиміш Одудько (редактор), Любомир Дмитренко, Леонід Речмедін (стоять), Петро Дорошенко, Андрій Малишко (сидять) – Співробітники газети “За честь Батьківщини”. Перший український фронт, 1944 р.

ВЕДУЧИЙ 2. Близько 55 тисяч одеситів вступили до народного ополчення та до винищувальних батальйонів. З 5 серпня 1941 року протягом 73 днів радянські війська та населення міста героїчно відбивали наступ німецько-фашистських військ.

Вірш Максима Рильського “ Україні ”.

                   Україно моя ! Чисті хвилі ланів,

                   Променисті міста, голубінь легкокрила !

                   Україно ! Сьогодні звірів-ворогів

                   Ти грудьми вогняними зустріла.

                   Україно ! Живого труда сторона,

                   Зорі ясні, погожії, тихії води !

                   Україно ! Ти в славній борні не одна,

                   В ній з тобою під стягом багряним – народи !

                   Мати ніжна моя ! Знай : по бурі тяжкій

                   Перемога засяє дзвінка і погідна.

                   Славен буде в народах священний твій бій,

                   Славен серп твій і меч твій. Свята моя, рідна.

ВЕДУЧА 3. Ви прослухали вірш Максима Рильського «Україні». Поезії, створені в роки Другої світової війни, явили нації Рильського патріотом. Назви воєнних книг говорили про любов і співчуття до рідного краю: “За рідну землю” (1941), “Слово про рідну матір” (1942),  “Світла зброя” (1943),     “Велика година” (1943),     поеми “Жага” (1943) та “Неопалима купина” (1944).

ВЕДУЧИЙ 1. З перших же днів війни розпочався партизанський рух. Активною партизанська боротьба була в Україні, Білорусії, в Орській, Смоленській, ленінградській та Калінінській областях Росії. Головні удари партизани наносили по комунікаціях противника, допомагали наступу радянських військ. Під час війни в тилу ворога діяло понад 62000 партизанських загонів та підпільних груп. Партизани знищили 58 бронепоїздів, 50 тисяч автомобілів, підірвали 12 тисяч мостів, пустили під укіс понад 20 тисяч залізничних ешелонів.

(Звучить пісня «Там, де Ятрань круто в’ється» Андрія Малишка)

ВЕДУЧА 3. Прозвучала партизанська пісня на слова Андрія Малишка  «Там, де Ятрань круто в’ється». Під час Другої світової війни чотири роки був військовим кореспондентом у фронтових газетах “Красная Армия”, “За честь Батьківщини”, і в партизанській газеті “За Радянську Україну”. За час війни вийшло 6 збірок поета: «До бою вставайте» (1941), «Україно моя» (1942), «Понад пожари» (1942), «Слово о полку» (1943), «Битва» (1943), «Полонянка» (1944). На фронті співають його пісні “Партизанська”, “Хусточка червона”, “Як збирались хлопці до загону”, “Ми не маєм поля й хати”. Малишко писав не тільки слова, а й писав музику.

ВЕДУЧИЙ 2. Наприкінці вересня 1941 року німецько-фашистські армії почали наступ на Москву. З 30 жовтня в Москві був оголошений стан облоги. Радянським воїнам вдалося зупинити перший наступ гітлерівців. 15-16 листопада фашисти знову розпочали наступ. Але ворога було зупинено остаточно. В оборонних боях на підступах до Москви Радянська Армія вистояла. 5 грудня 1941 року почався контрнаступ радянських військ, який перейшов у загальний наступ. Ворога відкинули від столиці.

Вірш Дмитра Білоуса “ Кожному своє ”.

                  

Думав Гітлер в сорок першім :

“ У Москві війну завершим ”.

Гнав попихачів на схід

В завойовницький похід.

Галасує хижа зграя :

“ Фюрер все передбачає.

Знає він, коли і де,

Що кому перепаде :

Кому пироги й млинці,

Кому гуслі і синці ”.

Але військо наше красне

Б’є фашиста, аж гуде !

Всім забродам стало ясно,

Що кому перепаде.

У Адольфа з рота піна,

Виє вдень він і вночі..

Ми ж увійдем до Берліна –

В нас від нього є ключі !

ВЕДУЧА 3. Прослуханий вірш «Кожному своє» належить перу Дмитра Білоуса. З початком німецько-радянської війни 1941 добровольцем пішов у сталінську армію. Після тяжкого поранення лікувався у шпиталі міста Красноярськ у Росії. Потім у Москві був співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованої території України.

ВЕДУЧИЙ 1. 23 серпня гітлерівські війська прорвалися до Волги. Розпочався штурм Сталінграда. На місто було скинуто 500 тисяч бомб. Сталінград-фортеця на Волзі, місто-легенда. З 17 липня по 18 листопада 1942 року радянські війська стримували навалу гітлерівців.

2 лютого 1943 року цілковитою перемогою радянських військ завершилася одна з найтяжчих битв Великої Вітчизняної війни, яка тривала 200 днів.

Вірш Миколи Бажана “ Як непохитні витязі війни ”.

                   Як непохитні витязі війни

                   В огні, в диму, в сталевій веремії

                   Стоять сини великої Росії

                   І України вірної сини.

                   Казах, таджик, вірменин, білорус…

                   Стоять як мур під рідним Сталінградом !

Пропонуємо вашій увазі пісню , присвячена воїнам, що полягли під Сталінградом.

(Звучить «Песня о солдате»)

ВЕДУЧИЙ 2. Оборона Кавказу – яскрава сторінка минулої війни. Загарбницьким планам оволодіння Кавказом фашисти надавали важливого значення. Вони мали намір захопити багаті райони нафтовидобування і відкрити шлях до Близького Сходу та Індії. Операція на Кавказі була названа фашистським командуванням «Едельвейс». Сили ворога переважали радянські війська. З 1 січня 1943 року Радянська Армія розпочала наступ, витіснила ворога зі значної частини Північного Кавказу. Після звільнення Таманського півострова битва за Кавказ завершилася.

Петро Біба. Вірш «Тигран»

На закривавленому тілі

Смертельних не злічити ран:

- Вперед, - і серце заніміло…

Прощай, Тигран…

Встає багряне сонце з моря,

Линь, вітре, в рідний Айастан,

Де сина ждуть високі гори…

Прощай, Тигран.

Та не з недолею у парі

Там гордий хмуриться баран –

То Арагац у чорній хмарі.

Прощай, Тигран.

Він має силу все здолати.

Він знову огненний вулкан, -

Несе він помсту і відплату.

Прощай, Тигран.

ВЕДУЧА 3. Автором поезії «Тигран» є Петро Біба. З перших днів війни Петро Біба за покликом серця перебував на фронті. Починав сержантом, помічником командира мінометного взводу військової частини 1631, а згодом 212-ї мотострілецької дивізії Південно-Західного фронту, брав участь в обороні Шепетівки, Черкас, Кременчука, в рейдах по ворожих тилах, коли виходили з німецького оточення. У боях під Хмільником у вересні 1941 року був поранений. Після госпіталю командував мінометним взводом у 61-й стрілецькій дивізії Закавказького фронту. Під час штурму Санчарського перевалу у жовтні 1942 року був тяжко поранений. Далі служив у військових частинах Закавказького фронту. Війну закінчив старшиною. З війни аж до смерті носив під серцем ворожий осколок. Учасник Другої світової війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня.

ВЕДУЧИЙ 1. Фашисти мріяли про реванш. Вони хотіли помститися за поразки під Москвою і Сталінградом, сподівалися на нові перемоги. Їм здавалося, що Курська дуга – це найкраще місце, де можна завдати нищівного удару радянським військам. 5 липня 1943 року ворог розпочав наступ. 12 липня в районі Прохорівни відбулася найбільша зустрічна танкова битва Другої світової війни, в якій брали участь 1200 танків.

Віктор Кондратенко. Вірш “ Вже гасне сонце в небі млистім ”.

Вже гасне

Сонце в небі млистім,

А бій

Все дужчає, кипить.

Отут на смерть

Стоять танкісти,

І зріє

Перемоги  мить !

ВЕДУЧА 3. Вашій увазі представлена поезія Віктора Кондратенка “ Вже гасне сонце в небі млистім ”. Учасник Другої світової війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І та ІІ ступеня.

Пісня «Вальс» («Ночь коротка…») написана в 1943 році перед боєм під Курськом на замовлення, щоб  показати, що солдат думає не про війну і  нічого страшного не відчуває.

          Звучить «Случайный вальс» («Ночь коротка»)

ВЕДУЧИЙ 2. Битва на Дніпрі – одна з яскравих сторінок війни. 6 листопада було звільнено столицю України – Київ. Вході битви за Дніпро нанесено серйозну поразку основним силам противника, звільнено більше 38 тисяч населених пунктів, у тому числі 160 міст.

Вірш Сави Голованівського “ Я вірив, що ворог тебе не поборе ”.

         Я вірив, що ворог тебе не поборе,

і ворог тебе не   зборов,--     

він ще відповість за гірке твоє горе

і кров’ю заплатить за кров.

І слава твоя оживе неодмінно,

і доля розквітне ясна,

моя Україно,

жива Україно,

блакитна моя сторона !

ВЕДУЧА 3. Сава Голованіський написав вірш «Я вірив, що ворог тебе не поборе». Під час Другої світової війни Голованівський був військовим кореспондентом газет “Красная Армия” та “За честь Батьківщини”.

ВЕДУЧИЙ 1. З 24 січня – 17 лютого 1944 року війська 1-го та 2-го Українських фронтів провели наступальну операцію в районі міста Корсунь-Шевченківський. Битва завершилася поразкою фашистських окупантів. Фашисти втратили 55 тисяч солдатів і офіцерів, понад 18 тисяч потрапило в полон.

Вірш Максима Рильського “ Каневу ”.

Уклін земний священним верховинам,

Де тінь Тараса на віки віків,

Душі народної любов і гнів,

Знялась в безсмертя помахом орлиним !

Там ворог був і потоптав звіриним

Топтав святині. Там моїх братів

Лилася кров, і сльози матерів

Квітчали сон синовнім домовинам.

Там встав Тарас, і встав Тарасів син,

І всі брати-народи, як один,

Знялися сонцем супроти туманів,--

І зловорожа падає стіна,

І непорочний, як зоря ясна,

В багрянім сяйві виникає Канів.

ВЕДУЧИЙ 2. У березні 1944 року наші військові інженерні частини почали споруджувати гаті, мости і двокілометрові дамби через сиваш, по яких згодом переплавлялися полки і дивізії – визволителі Криму від фашистських загарбників. Визволення Криму розпочалося на початку квітня. За 35 днів Радянська Армія зламала міцну оборону противника Криму.

Микола Шпак. Вірш “ До зброї ”.

                   До свободи! До свободи!

                   Уставайте, смілі, горді,

                   Із мечами у руках

                   Ворогам усім на страх!

                   Уставай, народе мій,

                   На побідний, правий бій!

ВЕДУЧА 3. Щойно ви ознайомилися з поезією «До зброї», яку написав Микола Шпак. Від початку війни Шпак виступав по радіо, з кореспонденціями у пресі, бере участь у боях на підступах до Києва, де потрапляє в оточення. Потрапляє у полон, згодом у концтабір. Після втечі Шпак пробирається в окупований Київ, а звідти на рідну Житомирщину, де організовує підпільну групу опору і на її основу партизанський загін “За свободу”. Його видали поліцаям М.Шпака схопили гестапівці і 19 червня 1942 року він був страчений.

ВЕДУЧИЙ 1. Для визволення народів Європи, а потім і Азії радянські збройні сили у 1944-1945 рр. провели кілька великих стратегічних наступальних операцій, в результаті завершення яких радянські воїни звільнили території деяких країн: Румунію, Болгарію, Угорщину, Польщу, Чехословаччину, Югославію, Австрію, Норвегію, Данію, Німеччину, Корею, Північний Китай. Великий внесок радянського народу і його армії у визволенні від фашизму Франції, Нідерландів, Бельгії, Італії, Люксембургу.

Володимир Сосюра

***

Наче в тьмі проміння тане

хати рідної вікно,

а сини уже за Саном

і за Віслою давно.

Линуть простором безкраїм,

проганяючи біду,

і за тихим за Дунаєм

чути грізну їх ходу.

І гуде гроза кривава,

в блисках неба висота.

Жде визвольників Варшава,

кличе Прага золота.

         ***

Все далі кагорти відплати,

хитають їх кроки поля,

за ними синіють Карпати,

під ними Європи земля.

Ідуть  переможці, герої,

сіяють шоломів моря.

І слава радянської зброї

над світом встає, як зоря.

ВЕДУЧА 3. Вірші , представлені вашій увазі, належать відомому українському поету Володимиру Сосюрі. Спілку письменників перевели до Уфи. Так Сосюра опинився у Башкирії. В Уфі та Саратові він видав кілька  поетичних книг, найкраща з яких “В годину гніву”. Аж у 1943 році ЦК Компартії України погодився відправити Володимира Сосюру в розпорядження Політуправління фронтів, які вели бої за Україну. Тут він працює у фронтовій газеті “За честь Батьківщини”. 13 червня 1943 року митця нагороджують орденом Червоного прапора. Через деякий час Сосюру знову відкликали в Український партизанський штаб. У 1944 році у Москві написав вірш “Любіть Україну”.

ВЕДУЧИЙ 2. Йшов 1945 рік. Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників наближалася до переможного кінця. Навесні Радянська Армія підійшла до столиці фашистської Німеччини – міста Берліна.

20 квітня почався штурм Берліна. Битва за Берлін тривала до 2 травня. Особливо запеклим був штурм рейхстагу – лігва фашистського звіра. Вранці 1 травня А.П.Берест (українець), М.А.Єгоров, М.В.Кантарія встановили над Рейхстагом штурмовий прапор 150-ої стрілкової дивізії, який став Прапором Перемоги.

(Перегляд відеофрагменту  про встановлення прапора над рейхстагом)

          8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорті ( передмістя Берліна ) акт про капітуляцію збройних сил Німеччини. Ворог здався.

Вірш Володимира Сосюри “ Упав Берлін ”.

                   Упав Берлін. Іще боями

                   гула розвихрена земля,

                   а вже з барвистими квітками

                   вступила тиша на поля.

                   І сходив мир на доли й води

                   і в гарячковий стук сердець.

                   Удари з заходу і сходу

                   сказали ворогу “ Кінець ! ”

                   Кінець! Незборна правди сила,

                   замовк гармат охриплий спів.

                   Кінець! І тиша оглушила

                   людей, що звикли до громів.

                   І всі звели до сонця чола,

                   що довго снилось їм у млі.

                   І стало тихо так навколо,

                   мов не було іще ніколи

                   такої тиші на землі.

                  

ВЕДУЧИЙ 1. День перемоги – 9 травня – всенародне свято, встановлене Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року в ознаменування перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною у Другій світовій війні.

Олексій Кононенко. “ Йде по світу весна без війни ”.

                   Йде по світу весна без війни,

                   Без наляканих ночей і очей.

                   Тільки хвиля сивини

                   По Хрещатику тече.

                   Не сумує весна по війні

                   У бузковому розмаї світів.

                   Тільки зіроньки сумні,

                   Наче очі матерів.

                   Йде по світу весна без війни,

                   Як чекали цю святкову весну.

                   Ветеранам сняться сни

                   Про далеку ту війну.

                   Знову травень, знову свято,

                   Сивий голубе, солдате,

                   Пригадаються тобі фронтові дороги.

                   Знову травень, знову свято,

                   Сивий голубе, солдате,

                   Свято слави, свято честі, свято Перемоги!

ВЕДУЧИЙ 2. Пам’ятайте ! Через роки ! Через віки – пам’ятайте про тих, хто не прийде ! Схилимо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя в ім’я врятування рідної землі. Хай горить свічка, як болючий щем про ті мільйони людей, що навічно стали журавлями. Встаньмо, я запалю її.
                                          (Звучить пісня “Вічний вогонь ”)

ВЕДУЧИЙ 1. І уявляється той птах солдатом, який грудьми прикриваючи рідну землю, гине від ворогів. Багато їх, молодих, самовідданих, увійшли в легенди, назавжди лишилися в пам’яті людській. Українці ж свято вірили, що з серця загиблого солдата проростала квітка мальви.
                                                 (Балада про мальви)

ВЕДУЧИЙ 2. Однин з урочисто-траурних ритуалів свята Перемоги – це хвилина мовчання. Це данина пам’яті людям, які загинули в боротьбі з фашизмом в роки війни. Вшануємо пам’ять загиблих хвилиною мовчання. 

                                               (Хвилина мовчання)

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ:

Ми з вами згадали імена сурмачів покоління фронтового, зброєю яких були вірші:

                            Слова гостріші за багнет.

                            Вони вкривали сивиною,

                            Вели на танк і кулемет.

Вся панорама Другої світової війни представлена у їх віршах: від її жахливого початку до запеклих боїв. З’являлися вірші і в ті хвилини, коли їх серця переповнювала радість перемоги.

З кожним роком ми все далі й далі відходимо від воєнної пори. Оглядаючись назад, ми завжди пам’ятатимемо тих, хто не шкодував себе заради перемоги, заради нашого щасливого майбутнього. Мирного Вам неба над головою і рідної землі під ногами.

(Пісня «Перемога»)