Дружба без кордонів-2016

ДРУЖБА БЕЗ КОРДОНІВ

Хіба можуть державні кордони і тисячі кілометрів стати на заваді справжній дружбі? Джуринські школярі та рессенівські ліцеїсти вже знають напевне, що жодною мірою. Їхня міцна дружба триває вже понад 10 років, зміцнюючись і укорінюючись з кожною наступною зустріччю. Така дружба єднає два прекрасні народи, що мають між собою багато спільного.

Весна приносить на своїх крилах сподівання на нові зустрічі. На гостину до Джурина з одноденним візитом прибула французька делегація з містечка Рессена. Отож наша школа приймала своїх давніх знайомих – французьких учнів і викладачів. Делегація з Франції зізналася, що теж дуже рада такій зустрічі, адже саме Джуринська школа – одна з небагатьох, де вивчається рідна мова французів, яка, власне, і робить спілкування приємним та невимушеним, а  воно і прокладає шлях до нових знайомств.

        Розділивши між собою запашний український коровай, іноземці поспішили на урок української мови, де учні, об’єднавшись у декілька груп, опановували найнеобхіднішу українську лексику. Варто зазначити, що  результатами уроку були здивовані не лише ліцеїсти, а й викладачі. Мсьйо Даніель, завуч Рессенівського ліцею, спостерігаючи  за своїми вихованцями відверто зазначив: «Наші учні з більшим зацікавленням і охотою вивчали сьогодні українську мову, ніж англійську в ліцеї».

Після жвавого спілкування українці продемонстрували свою гостинність, запросивши гостей на справжній український обід. Познайомити французів з національною кухнею українців допоміг Яковишин Сергій Олексійович, керівник фермерського господарства «Ясована». Частували французів смачними українськими наїдками: пахучим узваром, духмяним борщем, мамалигою з бринзою і шкварками. Припали до вподоби нашим французьким друзям вареники, яких, до речі, було три види: з м’ясом, сиром, вишнями.

По обіді розважали гостей грою на музичних інструментах та неперевершеним співом учителі і вихованці Джуринської музичної школи. Їм дякують не лише наші іноземні гості, але й організатори зустрічі.

          Окрему подяку висловлюємо мсьйо Андре, викладачу французької мови Заболотненського ВПУ № 31, який готує заболотненських студентів та джуринських школярів до щорічного стажування у Франції.

      Знайти справжніх і надійних друзів за кордоном нам допоміг Василь Романцов, директор Заболотненського вищого професійного училища. Саме він тримає у своїх руках ключі, які і відкривають нам кордони для дружби. Дякуємо Вам, шановний, за таку можливість. Бажаємо розширювати кордони дружби.

Наостанок мсьйо Клод додав: «Коли переді мною постало питання вибору країни, то я зупинився саме на Україні, тому що українці і французи схожі за менталітетом, культурою, почуттям гумору. І я не помилився».

А ми вкотре переконалися, дружба не знає кордонів! Нехай так буде і надалі.

Кашуба Тетяна, учитель української мови та літератури Джуринської СЗШ І-ІІІ ст.

Урок української мови

Джуринські школярі активно готовились до зустрічі з французькими друзями, адже на меті було взаємне спілкування та вдосконалення французької мови. Учні заздалегідь опрацювали питання, які могли виникнути під час зустрічі. З великим натхненням старшокласники взяли участь у підготовці до уроку української мови для французьких студентів. Адже українська мова важча за низку європейських – зокрема французьку, англійську, німецьку та інших. Вона має деякі особливості,  які важко пояснити іноземцю, наприклад, відмінки, відсутність артиклів, середній рід іменників.

Урок української мови був схожий на урок національних традицій, культури  тощо.

Джуринські школярі та Ресенівські студенти обмінялися електронними адресами для подальшого розвитку дружньої Джуринсько- Ресенівської співпраці.

Зустріч на музичній хвилі

В другій половині дня учні нашої школи «частували» заморських друзів музичними творами, адже музика об’єднує всі національності. Під час концертної програми звучали українські та французькі пісні. Обов’язки конферансьє взяли на себе Наталя Загурна та Клод Фарабе, котрий майже опанував українську мову, відвідавши кілька разів Україну. М. Данієль із захопленням поділився своїми враженнями від концерту і подякував викладачам та вихованцям музичної школи за величезну роботу в підготовці до концерту». Ансамбль народних інструментів назавжди залишиться в серці, - каже М.Данієль, – ми з нетерпіння чекатимемо зустрічі з джуринянами, адже наша дружба без кордонів».

 Горобець Ольга, учитель французької мови Джуринської СЗШ І-ІІІ ступенів

         Наші панянки якось зранку

вирушили у дорогу до самого Парижа.

Познайомившись із французами,

запросили їх до себе в гості.

А ті довго не барились,

та й у гості швидко прикотились.

На порозі їх директор радо зустрічає,

хлібом-сіллю, і, звичайно ж , піснями вітає.

А щоб довго не баритись, стали на помості.

Коли запрошують хазяї –  частуються гості.

Запросили їх у хату, для живого спілкування,

з іноземцями в нас добрі стосунки й вітання.

А коли вже провели змістовну, цікаву розмову,

захотілося  французам того волейболу.

Довго грали, спочивали, голи забивали

і, звичайно, гру спортивну до кінця дограли.

Зробили фото двох команд прямісінько в залі,

щоби ми усіх їх добре, та й запам’ятали.

Вийшли з школи – ще зробили фоточку на згадку.

Після теплого прийому сіли на площадку.

Але  як би не було добре на гостині в когось –

дома краще, тож і повернулись у свій автобус.

А коли вже від’їжджали до рідного дому,

обіцяли повернутись, коли - невідомо….

Микола Гуменюк, заступник з НВР

2015 рік

L’amitié sans  frontières

Une fois trois filles de notre village

Sont parties en voyage

-                                 - Savez-vous où elles sont parties?

-                                 - Oui, c’est vrai, ells sont allées à Paris.

Là-bas ells ont fait la connaissance avec les Ressinois

Et eux aussi, ils se sont dépêchés de visiter Dzhuryne une fois.

Et voilà notre directeur, sérieux et jeune

Accueille les Français au seuil de la maison.

Avec du pain, du sel comme tradition

Avec des chansons et bien sûr un peu de boisson.

Dans la classe à table ronde

Le temps se passe et la journée n’est pas  très longue.

Après la conversation intéressante et pas du tout frivole

Ils ont décidé de jouer au volleyball.

Le sport bien sûr est bon pour la santé

Mais hélas! Tout le monde  était trop fatigué.

Avant de quitter notre établissement

Ils ont fait des photos pour s’amuser un petit moment.

Comme l’on était bien dans cette ambiance!

Mais quoi faire il faut retourner en France.

Nous avons passé le temps agréable,

Ce jour-là sera inoubliable!

Ils sont partis…

Promis de revenir…

-        Mais  quand?

-        Dans l’avenir. 

Переклад Горобець Ольги, учителя французької мови

Презентація школи