Кор Роос

Дзвони Голокосту 

У вересні Україна відзначила трагічну 74-ту річницю початку подій у Бабиному Яру, що є символом Голокосту та нацистських злочинів на українській землі, жертвами яких стали мільйони людей. 5 листопада в школу села Джурина, що на Шаргородщині, завітав голландець Кор Роос – головний редактор та упорядник книги «Народжені страждати», яка присвячена жертвам Голокосту. Ми провели ітерв’ю з Кором Роосом, щоб детальніше дізнатися про книгу: - Коли ви вперше дізналися про Голокост в Україні? - Одного разу мені довелося розмовляти з постраждалою від Голокосту. До того я не знав про цей жах, який відбувався в Україні у 1941 – 1944 роках. Я спостерігав, як жінка розповідає свою історію, а на її очах з’являються сльози. Я вирішив опитати якомога більше людей, що пережили це. Я був шокований почутим. Деякі люди так настраждались, що їм було важко навіть згадувати про це. - Що вас спонукало створити таку книгу? До мене звернулась постійна моя клієнтка з проханням допомогти їй спрямувати частину власного майна на допомогу людям похилого віку. Її прохання було обумовлене тим, що за законами Норвегії майно бездітних людей переходять у власність держави. Вона не мала дітей, тому й звернулась по допомогу. Я запропонував їй створити фонд допомоги. Після її смерті довелося розмірковувати над тим, як витратити кошти з фонду. Але пенсіонерів у Голландії усім необхідним безкоштовно забезпечує держава, тому допомоги вони не потребують. Тоді я згадав історію її родини, яка пережила жахіття Голокосту, мені захотілося зробити для таких людей щось таке, від чого їм було б легше згадувати пережите. Я з кореспондентами та перекладачами їздив до Ізраїлю, побував на Вінниччині, Одещині та у Тульчині. Ми вислухали історію кожного, хто пережив Голокост, дослідили кожну історію з усіма подробицями, перш ніж братися за написання книги. Ми вмикали відеокамеру, не задавали жодних запитань і не перебивали. Люди просто розповідали історію зі свого страшного минулого. - Розкажіть про вашу книгу. Про що вона? Книга складається з 33 історій людей, які пережили ті жахливі роки. Вона поділена на 6 частин. У книзі є фото кожного опитуваного. Також в ній описана історія самого Голокосту, зазначені місця, де відбувалися описані події. Кор Роос провів чудову презентацію, люб’язно відповідав на всі поставлені запитання учнів та учителів. На згадку про зустріч він підписав презентовані книги та подарував всім охочим. 

Літвінова Діана, учениця 11 класу Джуринської СЗШ І-ІІІ ст. 

Незаплановані зустрічі… трапляється і таке, а тим паче зустріч із голландцем буває не щодня. Чесно кажучи, іноземці не оминають нашу школу своєю увагою, тому люди з-за кордону у нашій альма-матер далеко не новина. Починаючи з 2009 року Джуринську школу відвідують французи, але 5 листопада до школи вперше завітав гість із Нідерландів. У четвер відбулася зустріч Кора Росса з педагогами та учнями нашої школи, що прибув з Анною Лялюк, перекладачем із Житомира. Мета відвідин – презентація книги про Голокост «Народжені страждати», головним редактором і упорядником якої є містер Кор. Гість розповів, що цією справою він почав займатися 8 років назад. Після смерті своєї клієнтки він вирішив допомогти літнім людям Ізраїлю , зберегти пам’ять про страшну трагедію єврейського народу часів Другої світової війни. Тому містер Кор вирішив записати спогади очевидців, що, залишвшись серед живих, пройшовши всі муки страждань, продовжують жити. Голландець згадує, що коли вперше приїхав до Ізраїлю, він був впевнений, що тамтешнє населення розмовляє англійською та на івриті, але був здивований тим, що почув досі незнайому йому мову – це була російська. Від євреїв він вперше дізнався про Україну, бо більшість з них були вихідцями саме з нашої країни. Вони настільки тепло розповідали про Україну, що Кор вирішив обов’язково її відвідати. Слухаючи спогади про життя в Україні, містер запитав в однієї єврейки: «Хто ти за національністю?» Після декількох хвилин мовчання вона сказала: «Українка». Так відбулось заочне знайомство голландця з Україною. Лише п’ять років по тому він уперше приїхав до України. Цьогорічний його маршрут пролягає через Джурин, Шпиків, Печеру, адже це саме ті села, на території яких були гетто. Саме тому вибір навчального закладу був не випадковим, оскільки події, описані в книзі, стосуються певною мірою нашого села. Упорядник книги поінформований про джуринське гетто, про яке йому розповіли євреї з Ізраїлю, які мають відношення до Джурина та Шаргорода. До речі, історії деяких з них увійшли до книги. Гість був приємно здивований тим, що учні ставили йому запитання англійською мовою. Першою до розмови долучилась Сайчук Анастасія, а потім – Марусенко Наталя та Халімон Ірина. У спілкуванні з іноземцем також допомагали учителі англійської мови – Горобець Ольга та Грузіцька Ніна. Активною учасницею зустрічі була і Літвінова Діана, яка, до речі, мріє стати журналістом, саме тому і спробувала себе у цій ролі: провела невеличке інтерв’ю з гостем, зробивши декілька пам’ятних фотознімків. Протягом усієї зустрічі містер Кор багато разів повторював слова «дружба», «друзі», бо саме проект над книгою допоміг йому знайти людей, яких відтепер він називає своїми друзями. Сподіваємось, що знайшов він їх і серед нас, бо обіцяв повернутися, але вже з новими історіями про нелегкі долі заручників Голокосту.

Кашуба Тетяна, учитель української мови та літератури